Голосування на установчих зборах ОСББ. Оформлення рішень установчих зборів ОСББ (огляд практики)
Стосовно власне голосування на установчих зборах та оформлення прийнятих рішень, позивачі вбачають порушення переважно з таких питань:
-
розподіл голосів між співвласниками, підрахунок необхідної кількості голосів для прийняття рішень,
-
голосування представниками, голосування одним зі співвласників однієї квартири за решту співвласників квартири,
-
недійсності окремих підписів,
-
недотримання форми протоколу зборів.
§ Однією з причин спорів у цій частині є недостатня чіткість формулювань ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, а саме використання термінів і “більшість голосів співвласників”, і “більшість співвласників”. З цього приводу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 15 жовтня 2020 року в справі № 924/451/19 зазначив1, що мова йде саме про "голоси співвласників", а не "співвласників":
Згідно з частинами 9, 10 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Зазначені положення необхідно тлумачити так, що рішення про створення ОСББ вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників з урахуванням того, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Тобто, якщо в результаті голосування більше половини кількості голосів співвласників - "за" створення ОСББ, то рішення про таке створення є прийнятим.
Виняток із загального правила розподілу голосів під час проведення установчих зборів встановлено у частині 8 ст.6 Закону, згідно з якою якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. До ситуації, яка розглядається, це положення не застосовується.
Запропонований у ч. 7 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" механізм розподілу голосів, згідно з яким кожен співвласник під час голосування має кількість голосів, пропорційну належній йому площі приміщення, найточніше здатен урахувати інтереси кожного зі співвласників багатоквартирного будинку під час ухвалення рішення щодо створення у будинку об`єднання співвласників.
У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що саме по собі голосування одним співвласником квартири за іншого не обов'язково є порушенням, але судам необхідно дослідити зміст права спільної власності на таку квартиру для того, щоб з’ясувати, чи дійсно один зі співвласників міг діяти від імені інших:
...для спільної часткової та спільної сумісної власності законодавець визначив різний правовий режим розпорядження таким майном. Тому перш ніж застосовувати приписи ст.65 Сімейного кодексу України, суди повинні були встановити, на якому праві спільної власності це майно належить ОСОБА_12 та ОСОБА_43
Стосовно підтвердження повноважень представників, позивачі наполягають на необхідності нотаріального посвідчення довіреностей. Втім, суди вважають, що для довіреностей на участь у зборах достатньо письмової форми, без обов`язкового нотаріального посвідчення, і, більш того, що такі довіреності не обов’язково повинні додаватися до протоколу зборів.
§ Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 1 лютого 2022 року в справі №910/5179/20 зазначила2:
Оскільки рішення зборів співвласників оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. При цьому обов`язкового нотаріального посвідчення такої довіреності законом не передбачено.
Стосовно потенційної недійсності окремих підписів, суди відкидають припущення позивачів, а також враховують, чи недійсність окремих підписів впливає на досягнення більшості голосів за прийняття рішення.
§ Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01 жовтня 2020 року в справі № 916/2556/19 дійшов висновку про безпідставність заперечень позивача щодо справжності підписів інших осіб, за відсутності заперечень самих таких осіб:3
Щодо доводів позивача про необхідність встановлення належності підписів у списках на голосування з питань створення ОСББ іншим співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2, які за твердженням позивача заперечують їх вчинення, то судами попередніх інстанцій встановлено, що вони засновані на припущеннях. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що інші співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 заперечують свою участь у зборах та голосуванні 02.06.2009
§ Більше того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в уже згаданій постанові від 15 жовтня 2020 року в справі № 924/451/19 зазначив4, що недійсність окремих підписів / результатів волевиявлення не впливає на чинність рішення, якщо це не впливає на досягнення більшості голосів:
"Водночас, неналежна оцінка доводів позивача у цій частині не вплинула на правильність висновків судів щодо правомірності спірного рішення установчих зборів ОСББ "Подільський", оскільки кількість голосів, ... складає 0,39%, що не вплинуло б на прийняття рішення про створення ОСББ."
Статтею 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” передбачено, що протокол зборів співвласників складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. Позивачі нерідко помилково поширюють цю вимогу також на протоколи установчих і загальних зборів ОСББ.
§ З цього приводу Північний апеляційний господарський суд у вже згаданій постанові від "13" вересня 2021 р. у справі №910/15742/20 зазначив, що для протоколу установчих зборів ОСББ дотримання форми, затвердженої для протоколу зборів співвласників, не є обов’язковим5:
... порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і вимоги до установчих документів, урегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що також слідує з преамбули такого закону. Приписів про обов`язковість підпису на протоколі усіх співвласників та дотримання форми протоколу, затвердженого центральним органом виконавчої влади, норми Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не містять. Тобто урегулювання такого питання законодавець залишив на розсуд самих співвласників. А тому відповідні доводи скаржника відхиляються як необґрунтовані.
У тій же постанові суд зазначив, що листки голосування та письмового опитування не обов'язково мають бути додатками до протоколу та не обов’язково повинні відповідати вимогам, установленим Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”:
Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про неспроможність доводів скаржника про те, що листи голосування та письмового опитування мають містити відомості про те, що вони є додатками до протоколу, та не містять вказівку на документ, що підтверджує право власності.
Наведена постанова дає відповідь на ще одне питання - якими документами мають підтверджуватися повноваження особи, яка подаватиме документи для державної реєстрації новоствореного ОСББ. Існує хибна думка, де-факто спрямована на фактичне унеможливлення державної реєстрації ОСББ, що така особа повинна підтвердити свої повноваження нотаріально посвідченою довіреністю. Суд спростовує таку думку та зазначає:
Тобто, уповноважена зборами особа - співвласник, якого протокольним рішенням установчі збори уповноважили підписати протокол, статут і подати документи для державної реєстрації створення ОСББ, діє в статусі заявника-уповноваженої особи, а не представника, і тому його повноваження не повинні підтверджуватися нотаріально посвідченою довіреністю.
Висновки:
-
Саме по собі голосування одним співвласником квартири за іншого не обов'язково є порушенням порядку проведення зборів, але судам необхідно дослідити зміст права спільної власності на таку квартиру для того, щоб з’ясувати, чи дійсно один зі співвласників міг діяти від імені інших.
-
Для довіреностей на участь у зборах достатньо письмової форми, без обов`язкового нотаріального посвідчення, і, більш того, такі довіреності не обов’язково повинні додаватися до протоколу зборів.
-
Заперечувати справжність підписів у листках письмового опитування повинні особи, яким підписи (нібито) належать.
-
Недійсність окремих підписів / результатів волевиявлення не впливає на чинність рішення, якщо це не впливає на досягнення більшості голосів за таке рішення.
-
Для протоколу установчих зборів ОСББ дотримання форми, затвердженої Мінрегіоном України для протоколу зборів співвласників, не є обов’язковим.
-
Листки голосування та письмового опитування не обов'язково мають бути додатками до протоколу та не обов’язково повинні відповідати вимогам, установленим Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.
-
Уповноважена зборами особа - співвласник, якого протокольним рішенням установчі збори уповноважили підписати протокол, статут і подати документи для державної реєстрації створення ОСББ, діє в статусі заявника-уповноваженої особи, а не представника, і тому його повноваження не повинні підтверджуватися нотаріально посвідченою довіреністю.
1Постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року в справі № 924/451/19 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92675753
2Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283361
3Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01 жовтня 2020 року в справі № 916/2556/19 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92004869
4Постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року в справі № 924/451/19 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92675753
5Постанова Північного апеляційного господарського суду від "13" вересня 2021 р. у справі №910/15742/20 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/86931594