Про велику термомодернізацію: від нереального до незрозумілого
Останній тиждень все частіше почали обговорювати програму «Велика термомодернізація» та плани її впровадження вже у 2022 році. Плани, як то кажуть - наполеонівські, що і визиває багато сумнівів в їх реалізації. Але, давайте проаналізуємо що ж нам в черговий раз пообіцяли, та самі для себе зробимо висновки про реальність цих обіцянок.
Інформації щодо початку роботи самої програми в Інтернеті багато, деталі реалізації поки знайти складно, тому будемо аналізувати, маючи інформацію з відкритих джерел.
По-перше, в різних джерелах можна побачити різні цифри про кількість будинків, які зможуть прийняти участь у цій програмі вже у 2022 році. Ця кількість коливається від 5000 до 6437 будинків, в яких проживає близько 700 тисяч сімей, з подальшим збільшенням кількості будинків до 50000 протягом 5 років.
Сьогодні в Україні будується приблизно 9-10 млн квадратних метрів нового житла щорічно. Як Ви розумієте, нове житло передбачає те, що будинки вже будуються з індивідуальними тепловими пунктами, енергоефективними вікнами, утепленими стінами. Але, навіть на такий об’єм робіт дуже непросто знайти спеціалістів, які б змогли якісно зробити свою роботу, особливо з утеплення фасадів. Програма «Велика термомодернізація», передбачає вже у 2022 році провести модернізацію 30 млн квадратних метрів старого житлового фонду. Тобто, це означає, що нам потрібно в 4 рази більше спеціалістів, ніж є зараз! На мою думку, при існуючий ситуації в країні, та при сьогоднішніх заробітних платах - це неможливо. А, якщо збільшити заробітні плати, хоча б до рівня польських, в очікуванні, що спеціалісти почнуть повертитися з- за кордону, то і вартість самих робіт автоматично зросте до рівня польських, а значить і мова буде йти про інші суми. Тобто, очікувати цього в найближчі роки не варто. До речі, якщо ми заговорили про гроші, давайте порахуємо і це.
Ми вже маємо приблизну статистику, яка базується на даних роботи Фонду енергоефективності, в який вже подали заявки на участь 886 будинків на загальну суму модернізації 7,4 млрд гривень. Тобто, середня вартість модернізації одного будинку складає 8,3 млн грн. І це, акцентую вашу увагу, співвласники самостійно обирали підрядників, а значить, що намагалися обрати з найкращих та по доступній ціні. Програма «Велика термомодернізація» передбачає, що цих підрядників будуть обирати чи то органи місцевого самоврядування, чи то якісь комунальні компанії, але не співвласники, а тому ніхто не буде зацікавлений економити гроші. Але, давайте все ж порахуємо по тим цифрам, які зараз є по досвіду роботи Фонда енергоефективності. Виходить, що на 5000 будинків треба майже 42 млрд гривень, а якщо мова буде йти про 6437 будинків, то більше ніж 53 млрд гривен! Чи є такі гроші в Державі?
Якщо вірити той інформації, яка є зараз, Держава планує залучити 30 млрд гривень за рахунок випуску ОВДП та передати ці гроші як кредити муніціпалітетам під 3% річних. Цікава виходить конструкція, бо ОВДП сьогодні можна випустити з доходністю не менше 12% річних. Виникає питання: «А хто компенсує різницю в 9% річних, або 2,7 млрд гривень вже в перший рік існування програми?»
До речі, з проекту Постанови, яка повинна запустити цю програму, можна зрозуміти, що Держава надає тільки 70% грошей, все інше повинні додати місцеві органи влади, а це мінімум 12 млрд гривень. І це не рахуючи те, що надані Державою 30 млрд гривень це кошти, які треба повертати протягом 20 років з відсотками 3% річних. Отже, питань по фінансовій частині, як бачимо, не менше ніж по тому, де брати спеціалістів.
Але найголовніше, що зараз турбує співвласників, які почули про цю програму: «Хто за все це заплатить?» З вуст можновладців прозвучало, що співвласникам не треба буде ні за що платити, бо цитуючи Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки України Юлію Свириденко: «Громадяни не відчуватимуть фінансових навантажень а будуть відчувати лише позитивний ефект в вигляді зменшення платіжки за опалення».
По-перше не зрозуміло, а навіщо тоді було дофінансовувати у 2022 році Фонд енергоефективності, який надає гранти для співвласників, які проводять енергоефективні заходи в багатоквартирних будинках за власні кошти, та кошти, які отримують в кредит?
Але сумніви в такому, скажемо прямо «халявному підході» виникають одразу, коли читаєш проект Постанови Кабміну, яка планує запровадити цей механізм. А там, в п 7. написано «Фінансування проектів з термомодернізації будівель здійснюється між позичальником та вигодонабувачем на ПОВОРОТНІЙ ОСНОВІ. Проведення розрахунків для погашення кредиту на реалізацію проекту з термомодернізації будівель здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема за рахунок отримання оплати за надання відповідної послуги з термомодернізації будівель, енергосервісу, внесків (сплат) до ремонтного фонду, ЕКОНОМІЇ ВИГОДОНАБУВАЧЕМ ВИТРАТ на оплату паливно-енергетичних ресурсів (житлово-комунальних послуг)»
Ну і в чому тут фішка? Всі проекти, які реалізовувалися за програмою «Теплі кредити» та програмою Енергодім співвласники оплачували за рахунок отриманої економії. Саме для цього вони і впроваджують енергоефективні заходи, але за прозорою схемою, самостійно обираючи підрядників.
Враховуючи, що для реалізації програми «Велика термомодернізація» також треба рішення співвласників, то мені навіть складно уявити, за що будуть голосувати співвласники? За яку компанію? За який тариф? До речі, в пункті 8 проекту цієї Постанови вказано, що співвласники повинні дати згоду про «включення послуги з термомодернізації (енергосервісу) будівель до відповідного ТАРИФУ – у разі, якщо вигодонабувачем є співвласники багатоквартирних будинків…»
У мене одне просте питання: «Навіщо все так складно робити? У Держави з’явилися зайві кошти? Так у нас вже є працюючий механізм – це Фонд енергоефективності. Виділіть більше грошей на нього та зробіть доступними кредити для ОСББ, додавши їх в ту же державну програму «5-7-9%». Для цього треба внести зміни в програму «5-7-9%» додавши можливість брати кредити, підрядникам, які можуть виконувати роботи по впровадженню енергоефективних заходів на «Поповнення обігових коштів до 80% від вартості проекту термомодернізації багатоквартирного будинку за програмою Фонду енергоефективності «Енергодім» (П.12 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого Постановою Кабміну від 24 січня 2020 р. № 28). В цей ж пункт можна додати і ОСББ, як клієнтів, враховуючи, що у всіх банках, питанням кредитування ОСББ займаються як раз підрозділи малого та середнього бізнесу.
Також, враховуючи досвід роботи Фонду розвитку підприємництва з банками по програмі «5-7-9%», для мінімізації банківських ризиків можна надавати гарантії банкам на кредити ОСББ, які будуть покривати 50% суми кредиту. Це дозволить знизити банківські ризики та зменшити банківські резерви при кредитуванні клієнтів -ОСББ, а значить залучити в кредитування більшу кількість банків.
Цих змін буде достатньо, щоб співвласники самостійно виконали всі умови, знайшли підрядників, покращили енергоефективність власних будинків та ще додали власні кошти, або скористалися кредитними коштами за доступними відсотками.
Питання тут більше риторичне і відповідь на нього залежить лише від того, чи потрібні Державі енергоефективні будинки чи це просто схема з відмивання грошей через місцеві органи влади?
Але для співвласників тут точно немає ніякої вигоди, а тільки приховані неприємні сюрпризи в майбутньому.