Коли студенти-юристи починають вивчати нову галузь права, перше, що їм пояснюють, це принципи цієї галузі.

Чому це важливо?

Бо в сучасному складному і розвиненому законодавстві неможливо знати всі норми напам'ять, але знання принципів у конкретній ситуації спрямує юриста в правильному напрямку, допоможе знайти відповідні норми законодавства та уникнути помилок.

Знання принципів права - це як знання математичних правил: хто їх знає - у того 2 + 2 = 4, а хто не знає - в того 2 + 2 = 22.

На жаль, дуже часто в практичній роботі про принципи забувають як про щось нібито теоретичне і відірване від конкретної приземленої ситуації. І забувають, в тому числі, при розробці нового законодавства.

Забувають і про галузеві принципи, і про конституційні, і тоді в ситуацію доводиться втручатися небайдужим громадянам, а в найгіршій ситуації - судам, аж до Верховного та Конституційного.

Часто заради вирішення нібито благої цілі вдаються до абсолютного неадекватних ідей, як-от коли заради енергозбереження або “цифровізації” готові знехтувати конституційним принципом недоторканності приватної власності та правами власників.

І проблема ця характерна не тільки для України. Не так давно свого роду скандал відбувся і в Німеччині, де управителі та інші бізнес-лобісти майже зуміли протягнути законодавчі зміни, які утискали права співвласників і розширювали права управителів. Якби ці зміни були прийняті, останні б отримали можливість приймати рішення, які би в підсумку покладали додаткові обов’язки на співвласників, не питаючи згоди самих співвласників.

На щастя, представники асоціації Wohnen im Eigentum (WiE), яка в Німеччині захищає права власників житла, своєчасно і гостро озвучили проблему в публічному просторі. Навіть десь зіпсувавши стосунки з деякими парламентарями, WiE жорстко захистили позицію багатомільйонної спільноти співвласників багатоквартирних будинків Німеччини.

Навіть десь зіпсувавши стосунки з деякими парламентарями, асоціація власників житла WiE жорстко захистила позицію багатомільйонної спільноти співвласників багатоквартирних будинків Німеччини.

WiE діяли "освітою і просвітою": проаналізували зміст законодавчих пропозицій, роз'яснили їхні ризики власникам житла, виступили з публічною гострою критикою пропонованих нововведнь і тим самим привернули до проблеми увагу та ініціювали широку суспільну дискусію.

В підсумку, німецькі парламентарі не допустили цілої низки змін, які лобіювалися бізнесом, що “годується” з багатоквартирних будинків.

В історії протистояння співвласників багатоквартирних будинків Німеччини з управительським, будівельницьким та іншим бізнесовим лоббі можна побачити багато паралелей з Україною. Тут і спроби усунути співвласників від управління їхніми будинками та від самостійного обрання співвласниками підрядників. І намагання наділити управителів надмірними повноваженнями, але з покладанням усієї відповідальності та витрат на співвласників. І бажання “ощасливити” співвласників коштовною термомодернізацією всупереч їхній волі. І спроби стороннього бізнесу “відчиняти ногою двері” в приватну спільну власність співвласників багатоквартирного будинку з мотивів “суспільної користі” (насправді - з мотивів приватної вигоди). І лукавий “захист інтересів окремого власника” на шкоду загальним інтересам співвласників.

В історії протистояння співвласників багатоквартирних будинків Німеччини з управительським, будівельницьким та іншим бізнесовим лоббі можна побачити багато паралелей з Україною.

Тож досвід Німеччини зайвий раз нам нагадує, що люди однакові в усі часи й в усіх країнах. І що атаки на принцип непорушності приватної власності можуть трапитися будь-де і будь-коли. Але також - що цей принцип треба і можна захищати. І що успішно захистити свої інтереси здатні ті, для кого вірність принципам цінніша за минущу любов політиків.