Кілька слів про постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року
Одним із проблемних питань для новостворених ОСББ в останні роки було скасування їхньої державної реєстрації за позовом когось із "невдоволених" співвласників. Не вдаючися до інших, несуттєвих для цього допису, подробиць, зазначу, що сам факт винесення рішення про "скасування державної реєстрації" залишав ОСББ у підвішеному стані - адже не передбачав належної процедури ліквідації юридичної особи. Виходило, що ось є юридична особа зі своїми правами та обов'язками, з зобов'язаннями перед кредиторами і правами вимоги до дебіторів, - і раптом "скасована". Але не ліквідована. І що робити її статутним органам, кредиторам і дебіторам - не зрозуміло.
Тож не дивно, що порочна практика "скасування реєстрації" чинних ОСББ без ліквідації зрештою стала предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Ті, хто "в темі", вже знають про постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року. Про неї згадували деякі ЗМІ, її обговорювали і обговорюють у соцмережах.
Цікаво, що складна доля справи, яка розглядалася, і як наслідок, складність формулювань резолютивної частини постанови заплутують деяких коментаторів - не всі здатні подужати подвійне заперечення "скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації". Але це - не так суттєво.
Суттєво те, що в обговореннях і коментарях акцент робиться на питанні "скасування реєстрації" / "ліквідації". Дійсно, це важливо, що Верховний Суд фактично припиняє порочну практику неоковирного "скасування реєстрації" працюючого ОСББ. Але концентрація уваги на "скасуванні реєстрації" створює оманливе враження про те, ніби вся постанова Великої Палати - просто про "правильні" формулювання позовних вимог. Мовляв, "зверніть увагу, тепер вимагаємо не скасувати державну реєстрацію, а ліквідувати". Але це хибний підхід. Рішення Великої Палати - про набагато глибші речі.
Дехто зводить прийняте рішення до формули "зверніть увагу, тепер вимагаємо не скасувати державну реєстрацію, а ліквідувати". Але це хибний підхід. Рішення Великої Палати - про набагато глибші речі.
Хочу звернути увагу на інший висновок, викладений у постанові Великої Палати, який чомусь залишається поза увагою. У пункті 7.29 згаданої постанови Верховний Суд зазначив: "За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі".
Іншими словами, Верховний Суд звернув увагу на глибинну суть спору, який насправді - не про створення юридичної особи, а про управління спільним майном. Що, в принципі, завжди було очевидним: всі ми знаємо, що з вимогами ліквідувати чи "скасувати" ОСББ окремі співвласники зверталися не тому, що тяжко переживали процедурні порушення при створенні об'єднання (якщо такі взагалі мали місце), а тому, що бажали де-факто заблокувати вибір форми управління багатоквартирним будинком, зроблений більшістю співвласників. І найчастіше - заблокувати в інтересах конкретних осіб: (колишніх) управителів, забудовників, "балансоутримувачів".
Верховний Суд звернув увагу на глибинну суть спору, який насправді - не про створення юридичної особи, а про управління спільним майном.
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на ще один висновок, викладений у пункті 7.25 згаданої постанови: "Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим."
Якщо логічно поєднати позиції, викладені у двох процитованих вище висновках, то виходить, що й позовна вимога окремого власника про ліквідацію (а не скасування державної реєстрації) ОСББ також не підлягає задоволенню. Адже суть спору - про управління спільним майном, і навіть "правильно" сформульована вимога "ліквідувати ОСББ" все одно не спрямована на вирішення по суті спору щодо управління спільним майном та буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників.
Навіть "правильно" сформульована вимога "ліквідувати ОСББ" все одно не спрямована на вирішення по суті спору щодо управління спільним майном та буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників.
На мій погляд, під таким кутом слід розглядати і вимоги про скасування / визнання нечинним рішення установчих зборів про створення ОСББ, затвердження його статуту, обрання органів управління. Адже такі вимоги за своїм змістом мають на меті припинити юридичну особу-ОСББ або, принаймні, паралізувати її роботу. Тож до цих вимог також можна застосувати висновок Великої Палати, що їх задоволення не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача, але призведе до порушення інтересів інших співвласників, що є недопустимим.
Тому всім, кому доводиться захищати ОСББ у подібних справах, слід узяти цю позицію на озброєння та викладати її суду.