Діяльність заради розвитку ринку та захисту клімату має продовжуватися: в Україні німецькі структури визначають напрямок на широкомасштабну модернізацію будинків

В Україні багато чого відбувається в економічній і політичній сферах. У галузі будівництва Федеральний уряд та німецькі компанії виступають за підвищення енергоефективності та захист клімату. Прискорення темпів модернізації житлового фонду є запорукою розвитку ринку. Зараз необхідно продовжити цей процес та визначити вірний курс – також за сприяння німецьких компаній та спонсорів, які вже багато років активно діють в Україні. Зважаючи на значний потенціал у секторі житлових будинків для розвитку ринку, збільшення обсягів модернізації, досягнення більшої енергоефективності, активізацію захисту клімату та підвищення добробуту, українські, європейські та німецькі гравці особливо зараз не повинні втрачати темп.

Не лише з моменту анексії Криму Росією та початку війни у ​​Східній Україні у 2014 році, але особливо з того часу Україна все більше бере чіткий курс у напрямку зміцнення зв’язків із Західною Європою і, таким чином, нині перебуває у процесі економічної та політичної трансформації. Як геополітично та стратегічно важливий партнер країна, що підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка набула чинності в 2017 році, отримує широку фінансову та практичну підтримку від Європейського Союзу та його держав-членів. Якщо під час вибору напрямів політики, які підтримуватимуться, насамперед буде врахована також здатність України до самодостатнього розвитку у майбутньому, то таким чином можуть також бути створені нові робочі місця та професійні сфери, а також запроваджені обов'язкові до дотримання стандарти та більша прозорість як нагальні передумови для модернізації економіки в Україні.

Одним із секторів, у якому накопичилася величезна кількість проблем через відставання у процесі трансформації, є галузь житлового господарства України. Вона нагально потребує уваги з боку національних суб’єктів ухвалення рішень та міжнародних партнерів. У країні особливо вражають результати практики будівельної індустрії за часів Радянського Союзу та політики приватизації у 90-х роках. У той час як спочатку у період 1960-х – 1990-х років держава проектувала, будувала та спочатку доглядала основну частину сьогоднішнього житлового фонду, сьогодні мешканці самі відповідають за його капітальний ремонт та утримання: у процесі приватизації на початку 1990-х років майже всі квартиронаймачі стали власниками. При цьому, про те, які права та, перш за все, які обов’язки пов’язані із володінням помешканнями, нових власників не поінформували. Вже на момент початку приватизації не лише будівельний фонд перебував у стані, що потребував санації; значна частина мешканців була та залишається економічно неспроможною платити за утримання таких площ загального користування, як підвальні приміщення, фасади та сходові клітки. Оскільки тарифи на електроенергію та опалення також дедалі більше адаптувалися до ринкових цін, і, таким чином, витрати на енергоносії зросли приблизно на 300 відсотків, ця ситуація за останні три десятиліття погіршилася – що відбувалося, практично, такими ж темпами, як і постійне погіршення стану будівельного фонду та інфраструктури будинків. Однак завдяки індустріальним методам будівництва житла існують добрі передумови для розробки високоякісних стандартизованих рішень для його відновлення, які потім можуть бути перенесені для реалізації на окремі житлові серії.

Тому одним із тематичних пріоритетів європейської та міжнародної співпраці з Україною є енергоефективна модернізація житлових будинків. Розвиток ринку енергоефективної модернізації в Україні призводить до зниження обсягу викидів CO2, заощадження енергії та покращення житлових умов та умов життя не лише у самій країні, а і також може стати прообразом для приватних інвестицій та нових бізнес-моделей в інших країнах Східної Європи. В Україні у загальному обсязі споживання первинної енергії частка житлового фонду становить понад 35 відсотків. У минулому витрати на опалення мешканців субсидувались державою, що призвело до негативних побічних ефектів: через низькі витрати на опалення терміни окупності заходів, пов'язаних із енергоефективною модернізацією, іноді були дуже тривалими. Тому з економічної точки зору ці заходи були не дуже привабливими для жителів, яким не доводилося нести надмірно високі витрати на опалення навіть при значному обсязі споживання. Скорочення споживання енергії в результаті заходів з енергоефективної модернізації не призвело до відчутного заощадження коштів. Однак, завдяки приведенню цін на енергоносії у відповідність з ринковим рівнем, заходи з енергоефективної модернізації тепер окупаються швидше і, таким чином, стають загалом привабливішими. Втім, поки що жодних значних проектів енергоефективної модернізації не було, а стан житлових будинків продовжує негативно впливати на здоров'я та, інколи, і на безпеку їхніх мешканців.

Протягом останніх років Федеральне міністерство охорони довкілля Німеччини спільно з ЄС та Україною проклало шлях для так званого Фонду енергоефективності, який розпочав свою роботу восени 2019 року. Він покликаний діяти як важіль для збільшення кількості проектів енергоефективної модернізації житлових будівель об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, яким дотепер не вистачало коштів на відповідні заходи. Деякі з тих будівель, які були відібрані для надання Фондом фінансової підтримки та співвласники яких тепер мали отримати допомогу у реалізації заходів з енергоефективної модернізації, є частиною проекту «Німецько-українські енергоефективні будинки», який здійснюється за фінансового сприяння Федерального міністерства економіки Німеччини. Спільно зі своїми партнерами – неурядовою організацією «Ініціатива Житлове господарство Східної Європи (Initiative Wohnungswirtschaft Osteuropa - IWO)» та Центром передового досвіду «Großsiedlungen» – Німецьке енергетичне агентство (dena) надає дорадчу підтримку співвласникам загалом 20 показових будинків, які хочуть здійснити енергоефективну модернізацію у середньостроковій перспективі.

В особі Фонду вперше з моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році є в розпорядженні програма модернізації будівель, що також надає сприяння проведенню комплексної санації і, таким чином, протидіє відставанню в області реконструкції існуючих будівель. Крім того, доступні окремі муніципальні програми фінансового сприяння реалізації заходів з модернізації, що слугують як доповнення до Фонду з метою додаткового збільшення обсягу фінансової підтримки. Окрім питань фінансування, йдеться також про організаційні питання: на практиці для окремих мешканців та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків власників дотепер часто було надто складно повною мірою скористатися окремими чи декількома програмами фінансування. З одного боку, це пов'язано з тим, що пропозиції щодо фінансування з боку банку поки що не є достатньо привабливими, і тому інвестиції в модернізацію коштують все ще дуже дорого. Крім того, процес подання заявок або пов’язані з цим вимоги часто складні та бракує кадрових можливостей для супроводу та дорадчої підтримки з боку технічних експертів з модернізації, адміністраторів, експертів у банках і державних установах. Вирішальним зараз стане як нарощування цих кадрових можливостей, так і подальше посилення активності європейських та німецьких партнерів, компаній та спонсорів. Важливо розробити подальші практичні та видимі показові проекти, які будуть супроводжувати та реалізовувати професійні фахівці заради забезпечення належної якості реалізації та створення «флагманів». Необхідно і надалі продовжувати мотивувати та переконувати власників, суб’єктів прийняття рішень і гравців в Україні. У той же час за допомогою показових проектів можуть бути продемонстровані різні моделі кооперації та реалізації, наприклад, інтеграція муніципального підприємства, відповідального за проведення модернізації, для чого слід скористатися також частиною бюджетних коштів, наданих Фондом енергоефективності.

У цих процесах провідну роль будуть відігравати численні досвідчені підприємства галузі житлово-комунального господарства та надана Німеччиною технічна та фінансова допомога: якщо німецькі гравці об'єднаються та скоординують свою діяльність, перспектива того, що роки зусиль та підтримка Україні були недаремними, буде дуже великою. Чим більше проектів можна буде успішно запустити та реалізувати найближчим часом, тим успішніше зможе працювати Фонд, а програма буде краще адаптована до потреб. Професійно підготовлені та реалізовані проекти під керівництвом чи залученням німецьких висококваліфікованих фахівців призводять до поліпшення якості модернізації та відремонтованих будівель. У власників зростає рівень задоволеності та поліпшується якість життя, житловий фонд можна буде довготерміново утримувати на засадах сталого розвитку, а також досягти збереження та підвищення його вартості. Впровадження та випробування індивідуальних дорожніх карт модернізації (iSFP) в Україні зможуть надати цінні імпульси таким майбутнім проектам та створити для них взірці, які у довгостроковій перспективі сприятимуть професіоналізації бізнесової діяльності у галузі модернізації.  iSFP - це план дій для реалізації узгоджених кроків на шляху до комплексної енергоефективної модернізації. У той же час він створює можливості для того, щоби передбачені заходи не обов’язково вимагали комплексної модернізації «єдиним махом»: залежно від можливостей власників можна розпочати модернізацію за допомогою конкретних окремих кроків та систематично продовжити реалізацію в рамках подальших стадій модернізації (пакет заходів). Однак найважливішою передумовою є те, щоб в основу всіх кроків і заходів була покладена загальна концепція модернізації будівлі: вони узгоджуються між собою та здійснюються з метою досягнення якісної комплексної модернізації, тобто щоби будівля була повністю модернізованою з точки зору енергоефективності.

Завдяки спільній діяльності заради майбутньої хвилі енергоефективної модернізації в Україні можна буде у тісній співпраці з українськими та іншими європейськими гравцями все більше збільшувати вищезазначений потенціал: у довгостроковій перспективі буде підвищуватися енергоефективність, скорочуватися споживання енергії та обсяги викидів СО2, що позитивно вплине на клімат та стан навколишнього середовища як України, так і за її межами. Реалістичним результатом стане запущений у дію, все більш функціонуючий та привабливий для іноземних інвесторів ринок в Україні. Такий розвиток ринку, в свою чергу, відкриває перед Україною можливість подолати високий рівень безробіття, мотивувати молодих, висококваліфікованих людей повернутися до України чи залишитися в ній і підвищити рівень добробуту у країні.

Висновки, зроблені на основі досвіду понад п’яти років роботи над проектом у зв’язку з «Німецько-українськими енергоефективними будинками», спонукали Німецьке енергетичне агентство «dena» та його партнерів позитивно і з великою впевненістю оцінити ринок: в Україні енергоефективна модернізація житлових будинків тільки розпочинається. У найближчі роки необхідно буде здійснити комплексну та енергоефективну модернізацію значно більше ніж 80 000 багатоквартирних будинків. Можна спрогнозувати, що діяльність німецьких компаній і спонсорів в Україні виправдає себе – як в економічному сенсі, так і в плані глобальних і підприємницьких зусиль заради кращого захисту клімату та довкілля, а також підвищення ефективності використання енергії та ресурсів.

Додаткова інформація: www.dena.de / http://www.sampleprojects.org/

Зображення 1: „Енергоаудити показового проекту у Києві, Одесі та Львові для Фонду енергоефективності. Лютий – березень 2019 р.“ Авторські права на зображення: Німецьке енергетичне агентство dena, авторка: Ірина Ковальчук

Ця стаття була написана Заскією Люрс, керівничкою відділу комунікації неурядової організації «Ініціатива Житлове господарство Східної Європи (Initiative Wohnungswirtschaft Osteuropa (IWO) e.V.)», Берлін, http://www.iwoev.org, на основі матеріалів Німецького енергетичного агентства ГмбХ (dena).