Інспекції Держпраці: перевірок не буде, але чи надовго?

Без попередження і з можливістю безперешкодного цілодобового доступу до будь-яких приміщень. Саме так кілька років проводила інспекційні відвідування (читай - перевірки) Державна служба України з питань праці (Держпраці), розповів заступник директора з юридичних питань YouControl Данило Глоба для журналу Бізнес.
А бізнес, який не встигав до них підготуватися і навіть зателефонувати адвокату, "попадав" на кругленьку суму штрафу. Причому усунення виявлених порушень від штрафів не рятувало. Кількість "покараних" підприємств обчислювалася тисячами, а санкції - мільйонами гривень. Найчастіше під "приціл" потрапляли IТ-компанії, представники роздрібної торгівлі та споживчих послуг. У цих сегментах співпраця з ФОП стало традиційною і могла бути легко кваліфікована як неоформлені трудові відносини. Саме це і приваблювало інспекторів.
Ситуація з трудовим інспектуванням стала черговим стоп-фактором розвитку підприємництва в Україні, де умови ведення бізнесу і без того вельми складні. Ті, кого відвідували інспектори, часто марно намагалися боротися за свої права. Однак у 2017 році кілька підприємств об'єднали зусилля і звернулися до суду. Вони вимагали визнати незаконність інспектувань, а також в цілому постанову Кабінету Міністрів, яким вони регламентовані. В результаті Шостий апеляційний адміністративний суд врахував аргументи бізнесу та вирішив, що з 14 травня 2019 року будь-які інспектування у сфері праці в Україні є незаконними.
Проте бізнесу все ще рано відкорковувати шампанське: скасований лише процедурний документ. Держпраці продовжує свою роботу, і лише питання часу, коли Кабмін затвердить новий порядок контролю і нагляду. До слова, вже через два дні після набрання судовим рішенням чинності, на сайті Держпраці розміщений новий проект, який практично повністю відтворює скасовану постанова, а по деяких позиціях навіть підсилює його з точки зору тиску на бізнес. Так що проблема з незаконними інспектуваннями набагато складніша, і її рішення знаходиться не тільки в руках Феміди.
Держпраці в поточному вигляді виникла у вересні 2014 року як результат злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. Новому органу дісталися всі повноваження цих відомств (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр). Служба також стала відповідальною за реалізацію державної політики в сфері гігієни праці та здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників. Однак незабаром Кабмін наділив її ще й можливістю без попереджень і безперешкодно проводити перевірки юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю. У будь-який час доби, по "скоринці" інспектора. Обґрунтували це нормами ратифікованих Україною Конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) 81 і 129. Так повноваження Служби стали дуже великими і одночасно спірними.
Так що ж не так з повноваженнями Держпраці? А всього лише те, що вони суперечать Конституції України, нормам міжнародного права та чинним законам. Зокрема, Конституція зобов'язує всі органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У той же час жоден український закон не регламентує порядок і способи інспектувань, про які йде мова в конвенціях МОП. До всього іншого, при створенні Держпраці, Кабмін не наділяв її додатковими повноваженнями крім тих, які перейшли до неї від реорганізованих відомств, - інспекційний функціонал незаконно "прикрутили" пізніше.
Також варто акцентувати на тому, що конвенції МОП припускають наявність системи інспекцій праці тільки на промислових, торговельних і сільськогосподарських підприємствах. На інші галузі і на суб'єкти, які не є підприємствами, дія конвенцій не поширюється.
Принципи та порядок проведення, а також повноваження органів, які здійснюють контрольно-наглядові заходи, повинні відповідати "профільному" Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Однак цим законом не передбачена можливість трудового інспектування в такому форматі, який Кабмін закріпив за Держпраці. Це ще один вагомий аргумент у скарбничку незаконності повноважень відомства.
Зараз ні Держпраці, ні взагалі будь-хто не може здійснювати контроль (нагляд) у сфері праці. Але це тимчасово. Законність судового рішення про скасування процедур трудових перевірок неминуче буде переглядатися Верховним Судом і результат такого перегляду залишається непередбачуваним. До того ж, судом скасовано лише порядок інспектувань, а повноваження щодо їх проведення у Держпраці ніхто не відбирав. Так що Службі просто варто дочекатися від Кабміну ухвалення нової постанови і з новою силою почати прокачувати бізнес. Ситуація може розвиватися по-різному.
Очевидно одне: державі давно слід змінити підхід до взаємин з бізнесом. Зокрема, в сфері трудових відносин. Про це прямо і відкрито говорять всі: представники бізнесу та бізнес-омбудсмен, Державна регуляторна служба, адвокати та громадські активісти. А побічно це підтверджується протоколами про факти корупції, на яких постійно "горять" контролери.
Існування державних "монстрів" з функціями загального нагляду, яких позбавлена навіть прокуратура, суперечить не тільки закону, але також сучасним принципам цивілізованої демократії і здоровій логіці. Тому створення, функції і діяльність інспекційних органів в трудовій сфері допустимі виключно в тому форматі, який відповідає Конституції і законам України, з обов'язковим урахуванням позицій бізнесу, інститутів громадянського суспільства та оцінок міжнародних експертів.