Другий етап монетизації житлових субсидій і пільг: що пропонує Уряд

На початку 2018 року ОСББ України спільно провели акцію #РЕАЛЬНІ КОШТИ - РЕАЛЬНИМ СПОЖИВАЧАМ! Нагадаємо: її здобутком стало те, що ОСББ припинили здійснювати фактичне “кредитування” держави в частині житлових субсидій і пільг. Це досягнення умовно розглядалося нами як перший етап монетизації. На другому ж спільнота ОСББ очікувала повного “виведення” ОСББ із відносин щодо надання житлових субсидій і пільг - тобто, такого механізму, за якого від ОСББ ніхто би не сподівався і не вимагав би ні обліку та “повернення” “переплат” чи “економії” пільг і субсидій, ні взагалі якогось окремого обліку щодо пільговиків і “субсидіантів”, а учасниками відносин з приводу надання житлових субсидій і пільг були би виключно держава та конкретний громадянин.

І ось на офіційній Інтернет-сторінці Міністерства соціальної політики України було оприлюднено для обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі”. На жаль, запропонований Урядом проект далекий від того, що очікували ОСББ, і породжує побоювання, що з точки зору ОСББ ситуація може повернутися до тієї, що була на початку року. Що ж передбачає проект?

Зазначеним проектом постанови пропонується внести зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, та до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156.

Головні зміни - у нових пунктах 18 - 184 Положення про порядок призначення житлових субсидій. Отже, нам пропонують таку модель роботи:

  1. Після призначення житлової субсидії громадянину місцевий орган соціального захисту населення інформує про це Мінсоцполітики, АТ “Ощадбанк” та ОСББ.

  2. Ощадбанк відкриває громадянину квазі-рахунок - “обліковий запис одержувача житлової субсидії”. На цей рахунок Мінсоцполітики регулярно переказує суми призначених субсидій.

  3. ОСББ укладає з Ощадбанком договір про переказ останнім коштів за “субсидіантів” (?) та порядок інформаційного обміну (насправді зміст договору проектом чітко не визначений).

  4. У подальшому, ОСББ для отримання “живих” коштів повинне подавати до Ощадбанку т.зв. “реєстри нарахованих платежів” (в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису). Форму реєстрів визначатиме сам Ощадбанк. Проект напряму не визначає, як саме слід відображати нарахування у зазначених “реєстрах”. Судячи з усього, слід буде відображати 100% нарахування (і те саме зроблять і управителі та виконавці комунальних послуг щодо своїх послуг). Адже для “монетизованих” субсидій проект більше не передбачає поняття “обов’язкова частка платежу”. Як при цьому формувати квитанції, які надаватимуться безпосередньо в руки отримувачу субсидії (100%? 0%?), проект не уточнює.

  5. За надання “послуг” ОСББ сплачують Ощадбанку комісійну винагороду. Проект не пояснює, в чому полягають “послуги” Ощадбанку для ОСББ, і чому саме ОСББ (а так само і управителі та виконавці комунальних послуг) вважаються “клієнтами” Ощадбанку, хоча по суті такими клієнтами є Мінсоцполітики та отримувачі житлових субсидій.

  6. Отримавши реєстри нарахованих платежів від ОСББ, управителів, виконавців комунальних послуг, Ощадбанк проводить зарахування коштів у такій черговості:

  • на послуги з постачання та розподілу природного газу,
  • на послуги з постачання теплової енергії,
  • на послуги з постачання та розподілу електричної енергії,
  • на послуги з постачання гарячої води,
  • на послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення,
  • на послуги з поводження з побутовими відходами,
  • на послуги з управління багатоквартирним будинком (на витрати на управління багатоквартирним будинком),
  • на внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, на абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами.
  1. За результатами перерахування коштів ОСББ, управителям і виконавцям, Ощадбанк інформує отримувача субсидії за допомогою смс-повідомлення про залишок коштів, які отримувачу треба тепер доплатити самостійно (адже, як пам’ятаємо, житлова субсидія покриває не 100%, а лише певну частину витрат громадянина).

  2. Громадянин згідно з отриманим смс-повідомленням іде в банк доплачувати те, що не було оплачене Ощадбанком.

 

А тепер погляньмо іще раз на поєднання двох цікавих позицій:

  • у “реєстрах нарахувань” буде зазначатися 100% нарахованої плати - не лише ОСББ, але й виконавцями комунальних послуг,
  • у “черзі” за коштами субсидій ОСББ - останні.

Неважко зрозуміти, що якщо сума призначеної субсидії на всі послуги становить, скажімо 500 грн., а повний платіж за одну лише послугу з постачання теплової енергії становить 1000 грн., то вся сума житлової субсидії дістанеться “тепловику”. Усім іншим - “нещасливим” виконавцям і ОСББ - повинен заплатити сам “субсидіант” (правда, лишається незрозумілим, як він це спроможеться зробити на підставі... смс із “Ощадбанку”, але то інше питання).

Виходить, що вся “пригода” ОСББ з (а) окремим веденням в ОСББ списку субсидіантів, (б) укладенням [якогось] договору з Ощадбанком, (в) формуванням і передачею в Ощадбанк електронних реєстрів нарахувань, (г) сплатою ОСББ Ощадбанку комісії - лише заради того, щоб громадянин отримав від Ощадбанку смс із пропозицією сплатити 100% внеску в ОСББ самостійно?!

 

І така “непродуманість” у проекті постанови не одна. Ось іще деякі:

  • Незрозуміло, як формувати квитанції для отримувачів субсидій при одночасному поданні “реєстрів нарахувань” в Ощадбанк. Якщо виставляти квитанцію на 100% внесків, то теоретично може статися, що ОСББ отримає кошти і від Ощадбанку за громадянина, і від самого громадянина - утвориться переплата. І яка правова підстава в ОСББ виставляти одночасно рахунок до оплати двом суб’єктам?
  • Якщо виставляти квитанцію не на 100% чи не виставляти її зовсім - то, знову-таки, на якій правовій підставі?
  • Незрозуміло, про що мають укладатися договори між ОСББ і Ощадбанком? В чому зміст “послуг” Ощадбанку для ОСББ, і чому саме ОСББ повинне платити комісійну винагороду? Чому співвласники, які не отримують субсидій, повинні - через кошторис і сплату своїх внесків - фінансувати оплату комісійної винагороди “субсидіантів”?
  • Зрештою, чому лише Ощадбанк? Чому не інші державні банки? Чому не “уповноважені банки” взагалі? Адже, врешті-решт, громадянину все одно доведеться з власної кишені платити якщо не всі 100%, то частину внесків в ОСББ. І багато хто з “субсидіантів” має власні рахунки не в Ощадбанку.
  • Проект, як, на жаль, і чинна постанова, взагалі не враховує специфіки ОСББ, які забезпечують себе опаленням, холодною і гарячою водою самостійно (перебувають “на самозабезпеченні”) чи є колективними споживачами відповідних послуг.
  • Дивним є не просто обмеження громадянина в розпорядженні коштами субсидії, а взагалі усунення його від прийняття будь-яких рішень щодо цих (нібито його) коштів. Адже, як передбачається, Ощадбанк просто оплачуватиме виставлені виконавцями комунальних послуг суми до сплати, жодним чином не верифікуючи їх та не запитуючи згоди на це громадянина. Цим фактично від імені громадянина будуть визнаватися проведені виконавцями нарахування - усупереч тому, що на практиці громадяни часто мають заперечення і уточнення до рахунків, які формують виконавці комунальних послуг.

 

Тому вважаємо, що оприлюднений на офіційній Інтернет-сторінці Міністерства соціальної політики України для обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі” не може бути прийнятий у запропонованому вигляді.

 

До 21 грудня 2018 року Мінсоцполітики України проводить обговорення запропонованого проекту. Кожен бажаючий може подати свої пропозиції - або заперечення - до проекту постанови. На сторінці проекту передбачено навіть голосування “за” чи “проти” нього. Для участі в обговоренні на сайті слід зареєструватися на офіційній Інтернет-сторінці Міністерства соціальної політики України (натиснути кнопку “увійти” у верхньому правому кутку, у новому вікні обрати “реєстрація”, заповнити форму, підтвердити електронну адресу, і потім “увійти” на сайт).

Також можна подати офіційні пропозиції на електронну пошту Мінсоцполітики та/або звичайною поштою на адресу міністерства.