Останнім часом з'явилося багато законодавчих ініціатив, які мають на меті звільнити власників, квартири яких були знищені або пошкоджені внаслідок російської агресії, від оплати комунальних послуг, а також витрат на управління і утримання житла.

У нашій спільноті є представники ОСББ, будинки яких були пошкоджені, і навіть ті, чиї будинки були знищені або залишилися на окупованій території.

Ми провели непросте обговорення всередині своєї спільноти і категорично заперечуємо проти огульного звільнення від сплати витрат на управління і утримання житла, особливо — внесків в ОСББ.

Також особливо наголошуємо на неприпустимості застосування критерію “непроживання” як підстави несплати. Він є нечесним і несправедливим. Бо виходить, що в той час, як одні співвласники мають кошти (чи й інше житло), щоб виїхати з пошкодженого житла, вони ще й будуть звільнені від витрат з утримання спільного майна. А всі витрати ляжуть на плечі тих, хто не має куди виїхати і як може відновлює будинок, дбає про спільне майно, забезпечує його збереження і безпеку оточуючих.

Ось наша позиція докладніше.

Позиція перша і основоположна. Якщо держава бажає підтримати власників житла, які постраждали від агресії, то вона повинна на це передбачити відповідні кошти й надавати допомогу безпосередньо потерпілим.

Позиція друга. А як же бути, якщо житло вщент зруйноване і людині послуга не надається? А тут не треба нічого вигадувати, не потрібні додаткові законопроєкти — це все вже врегульовано чинним законодавством: послуга не надається — значить, вона не оплачується. Крапка.

І стосується це насамперед комунальних послуг: постачання води, теплової енергії, газу, електричної енергії, водовідведення. Тут, якщо припинилося надання цієї послуги, то припинилося і нарахування плати за неї — все очевидно і зрозуміло.

Але це не наша відповідальність. Якщо виконавці відповідних комунальних послуг вважають, що їм потрібні якісь додаткові зміни, нехай з депутатами обговорюють ці зміни до їхніх профільних законів — вузько, в межах комунальних послуг.

Позиція третя. Управління і утримання багатоквартирних будинків. Хочемо всім нагадати, що тут ідеться про утримання спільного майна багатоквартирного будинку, а не окремо взятої квартири.

І спільне майно вимагає утримання навіть тоді, якщо в якійсь квартирі вибито вікна чи зруйновано перекриття, чи навіть більшу частину будинку зруйновано. Тому що решта спільного майна залишилася, і після ворожих атак вона потребує навіть більшого утримання, ремонту, відновлення — і, відповідно, більших коштів, ніж було до атаки.

А власник пошкодженої квартири залишається співвласником багатоквартирного будинку і його спільного майна. Тому держава не повинна приймати рішень про звільнення власників багатоквартирних будинків від сплати внесків в ОСББ чи плати управителям. Це питання повинні вирішувати загальні збори ОСББ або ж збори співвласників багатоквартирного будинку. Натомість держава має допомогти постраждалим адресно грошима.

Бо це питання не окремої квартири чи квартир — це питання безпеки і збереження всього будинку, це також питання безпеки і збереження сусідніх будинків. Навіть пошкоджений будинок треба утримувати. Тому просто сказати “не платіть” — держава не має ні юридичного, ні морального права.

Ситуації бувають різні. Абсолютно різні. Будинки можуть бути знищені, а можуть бути просто пошкоджені. Під’їзди і секції будинків можуть бути знищені, а можуть бути просто пошкоджені. Окремі квартири можуть бути знищені, а можуть бути просто пошкоджені.

Ми вважаємо: доки є спільне майно, всі співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані спільно його утримувати. Чи коригувати при цьому розміри внесків — повинні вирішувати самі співвласники, а не чиновники.

Як тоді державі слід вчинити правильно? Давати адресну грошову допомогу тим, кому бажає допомогти і має на це кошти. А не бути “доброю” за чужий рахунок.