Хочу поділитися практикою про безпідставне нарахування відсотків річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої теплової енергії в період до набуття новим кредитором права вимагати борг.

Незважаючи на те, що АТ «К.Енерго» ліквідовано, відголоски його господарської діяльності не вщухають і дотепер.

Дедалі частіше виникають питання щодо правомірності нарахувань Виконавцем послуги з постачання гарячої води обсягів   теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. В цьому блозі пропоную розглянути практичний кейс взаємовідносин Виконавця послуги та Колективного споживача вказаної послуги.

Законодавство визначає, що внески ОСББ не є житлово-комунальною послугою у розумінні вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Не зважаючи на те, що законодавець розмежував поняття “внесок” та “житлово-комунальна послуга”, деякі судді помилково розуміють вказані вимоги закону та намагаються ототожнювати ОСББ з управителем. Із такими висновками погодитись неможливо як з точки зору закону, так і з точки зору практики Верховного Суду.

Наприкінці 2019 року голови правлінь ОСББ в м.Києві одержали листи від КП «Київкомунсервіс», яке повідомило, що визначене переможцем конкурсу та виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів у м.Києві, і пропонує звернутися до нього для укладення договору й повідомляє, що у іншому випадку буде змушене звернутися до суду з покладенням судових витрат на ОСББ. Що це значить на практиці? Чи треба ОСББ розривати вже чинні договори з іншими підприємствами?